| Молодий та адінокій крокаділ шукає друзів |
[січень. 3-є, 2027|05:44 pm] |
1. Френдуймося, бо ми того варті.
2. Якщо Ви знаєте мене у реалі — тихо собі френдуйтеся і не паліть кантору!
3. Піарєння цього блогу у прив'язці до фізичної істоти його автора, навіть у режимі "па-сєкрету" або "тількитижнікомунекажи, а то він мене приб'є" суворо заборонено і карається баном, зондеркомандами, шістьома годинами насильного прослуховування Філіпа Кіркорова та тумбочкою. Кому захочу — сам покажу. Дешева популярність та випадкові люди нам тут нє нужни!
4. Додавання френдів урочисто відбувається раз на місяць. Не спішіть ображатись. Якщо мучає нетерплячка — штурхніть.
5. For the English-speaking readers: айм рілі сорі, май діа френдз, бат ю хев ту learn Ukrainian add me on Facebook, Twitter or LinkedIN. Alternatively, you might try using Google Translate for this blog, but be mindful that sometimes you should be Prop215 friendly to understand Google translations. |
|
|
| Ахтунг! |
[квітень. 17-е, 2026|04:09 pm] |
Цей журнал містить матюки, нецензурну лайку, суржик, негуманні філософські експеременти та, подекуди, навіть сніг з дощем фотографії голих дівчат. Ви передивляєтеся розміщений матеріал на власний страх і ризик. Думка редакції може не співпадати із думкою автора. Власники пляжу не несуть відповідальності за змінені стани свідомості купальщиць і купальщиків. За буйки не запливать!
Нє хадітє дєті в Афріку гулять! Шокомунеясно? |
|
|
| Not Too Late |
[грудень. 7-е, 2010|01:56 am] |
Був тихий зимовий вечір. Ми разом лежали в ліжку і час від часу вона брала мене за руку і ніжно дивилася в очі. У дальному куті кімнати грала Нора Джонс, а за вікном перегукувались собаки та по зимних рейках повільно гуркотів поїзд зі сходу кудись на захід. Потім, уві сні, шукаючи мого тепла, вона притискалася, запам'ятовувала запах моєї сорочки і посміхалася із заплющеними очима. Чи то собі, чи то мені, чи то світові. І ми обидва знали, що вона, безумовно, найважливіша жінка у моєму житті.
Моя доня = це прекрасно. |
|
|
| Повний Вадім Зєланд |
[квітень. 9-е, 2010|11:47 pm] |
"Ти ЇЇ зустрінеш, коли із дзвіниці твого улюбленого Собору на Землю спустяться янголи, а бруківка буде вкрита білим весняним снігом". Ще три години тому подумав би, що це нісенітниця збожеволілої бабки. А життя, воно ось яке...
Неможливо це лише слово.
То всі сни мають збутись? |
|
|
| Теракт. Рефлексии |
[березень. 29-е, 2010|05:11 pm] |
Ультра-либералы: ну наконец-то!
Умеренные либералы: в этой трагедии виноват Путин и его сторонники!
Путин: во всем винить чеченских смертниц!
Его сторонники: бей либералов, спасай Россию!
Россия: мне больно.
Чеченские смертницы: а теперь ты понимаешь, как больно было нам, когда ты убивала наших близких?
Наши убитые близкие: Господи, а почему я?..
Господи (Православная версия): а потому, что ты грешен!
Господи (Тора): подумай об этом глубже = найдешь все ответы.
Господи (Будда): не думай об этом. |
|
|
| Живу життя в широких колах |
[березень. 19-е, 2010|10:30 pm] |
| [ | Tags | | | Вавілон, Каліхворнія, Київ-колиска, Мангетенщина, блогагалізм, вишневе, графіт, культура-мультура, лінгвістика+мова, літ-ра, паезія, поділися з другом, ф чьом смізл жізні? | ] |
Ich lebe mein Leben in wachsenden Ringen,
die sich über die Dinge ziehn.
Ich werde den letzten vielleicht nicht vollbringen,
aber versuchen will ich ihn.
Ich kreise um Gott, um den uralten Turm,
und ich kreise jahrtausendelang;
und ich weiß noch nicht: bin ich ein Falke, ein Sturm
oder ein großer Gesang.
//Rainer Maria Rilke, September 20, 1899, Berlin-Schmargendorf.
* * * I live my life in widening circles
that reach out across the world.
I may not complete this last one
but I give myself to it.
I circle around God, around the primordial tower.
I've been circling for thousands of years
and I still don't know: am I a falcon,
a storm, or a great song?
//Rilke’s Book of Hours: Love Poems to God,
translated by Anita Barrows and Joanna Macy. Berkeley, California (1996).
* * * Живу життя в широких колах,
Що Світом ходять навкруги.
Можливо, не зроблю останнє,
Але віддамся до снаги.
Кружу вздовж Бога та Вежі початку,
Повз них минав я безліч літ.
І все не знаю: чи я сокіл,
буран, чи мо славетний спів?
//переклад Вашого покірного слуги.
Мистецьке поселення «Острів Обирок», Бахмацький район, Чернігівська область, 14 березня 2010 року.
Переклад присвячується Льоні Кантеру та Діані Карпенко. У добрий шлях! |
|
|
| Комоїдиця unplugged |
[березень. 10-е, 2010|04:23 pm] |
Як я провів літо зиму.
Комоїдиця, свято на Обирку from Sasha Shagi on Vimeo.
- Гена, что делать, у меня украли айфон!
- Ты знаешь, я сейчас не то чтобы в Киеве.
- Блин, я же не могу без него жить. Срочно звони Шакилу.
- Без кого жить?
- Без айфона! Суки, как они могли.
* * * - Гена, я нашла айфон.
- Где он был?
- Та в машине, за стендом для кофе. А ты еще... ну, в этом селе?
- Да. Мы воду из журавля набираем.
- Из кого?
- Из колодца.
- Ой, вы там все психи. |
|
|
| Баба Уляна |
[лютий. 23-є, 2010|06:29 am] |
An exciting field study into mysterious female soul blended with the elements of applied anthropology and mild samogon intoxication. Пісяйтесь від заздрощів, емігранти та гастарбайтери! :)
Баба Уляна — ето прєкрасно.
"Укрпошта" — you've got mail.
P.S. Маріте, крайня дівчинка зправа не співає, бо вона з Литви і ще не знає усіх наших пісень. Але вже шпарить українською. А Ви кажете — важко вчити, право на самовизначення, хартія, ОБСЄ, друга державна ... |
|
|
| Читайте Пруста! або "Кохання — то моя халепа" |
[лютий. 6-е, 2010|04:06 am] |
| [ | Tags | | | cлєді за сабой і будь астарожєн!, cни, iсторії-фантазії-роздуми, Барак Гусейнович, Вавілон, Васток - дєло тонкоє, Каліхворнія, Ой-йо-ло-ло-е-і-хі, Рассєя, Україна-українці-українознавство, Штати, Юкрейніан прайд, блогагалізм, вибари-вибари кандидати..., вишневе, графіт, домашні улюбленці, другая Россия, ето прєкрасно, калякі-малякі, кракаділяче, культура-мультура, лінгвістика+мова, ото як Пилип з конопель, пам'ять, призма, ф чьом смізл жізні?, хавка і бухло, чорничні війни | ] |
Колись ти повільно стягла із себе панчохи та подарувала мені примірник Пруста,
Зухвало вкрадений із відділу зарубіжної літератури бібліотеки імені Леніна.
Я ж, звичайно, трохи пригнічений культурним шоком,
Відсутністю каліфорнійського сонця та патологічним ADHD,
Не знайшов нічого ліпшого, аніж почати писати вірші та, безумовно,
Дослухатися твоєї рекомендації.
Інколи прокидаюся вночі у холодному поті.
Від того, що сниться, як Гінгема одного ранку вкрала у нас сонце та час,
А ти перестала відповідати на мої дзвінки. Та crazy for feeling so lonely,
Я згадую лицаря фон Кроненшталя
Та твої чорничні очі. Дістаю із заначки соточку та починаю читати Пруста.
Віктор Андрійович Ющенко одиноко лежить на дивані та дивиться у стелю.
Йому мариться, що людина-Павук врятувала нас від Голодомору,
А Далай Лама — його від поразки на виборах.
Але Катя ніжно торкається плечей, і він прокидається,
Глибоко переконаним, що ніколи більше не їстиме суші та не читатиме Пруста.
Володимир Володимирович Путін знаходиться у пошуках часу,
Назавжди втраченого для конституційної реформи.
Але коли Конні Полгрейв доїдає кашу із м'ясом,
А Людочка кидає у пральну машинку свій новий лижний костюм,
Він довго дивиться на фото Аліни Кабаєвої,
А також Анни Політковської, моряків Курська та дітей зі школи №1.
А потім іде на кухню, засмучено гріє какао і починає читати Пруста.
Мішель, дружина Барака Обами, поважає Карлу Бруні та ліцей Кондорсе.
Часом, коли Барак повертається із Копенгагена раніше, ніж планувалося,
Вони на пару годин забувають про арктичних тюленів та глобальне потепління,
Відводять дітей до батьків,
І до самого ранку читають Пруста.
Починаю розуміти, що безсоння, самотність та литість є азь, буки та веді
Цього Хрестового походу.
А також деякою психосоматичною симптоматикою того,
Що тебе та старого Марселя немає поруч.
Колись таки настане наш час,
І ми всі тихо та з гідністю покрокуємо в ополонку
Під пильним наглядом НКВД.
Ми із тобою помремо однозначно не у Парижі.
І Пруста нам дочитати, мабуть, так і не дадуть.
Ігор Іванович Уманський сумно спостерігає, як різдвяний сніг щільним шаром
Укриває бруківку вулиці Грушевського.
Задумано, він дивиться у вікно свого кабінету та згадує Lehman Brothers,
А також рідне місто ще до аварії —
Вже три місяці, як МВФ не відповідає на його безнадійні СМСки із закликом:
"Чуваки, а давайте про все забудемо і просто почитаємо Пруста".
Рамзан Ахмадович Кадиров любить "Глейд"
Та мріє знищити усіх чеченських сепаратистів,
А заразом із ними тарганів, дисидентів та українців.
Але часом він кладе АК-47 біля столу і кличе свою улюблену дружину,
Аби та почитала йому айяти та трохи Пруста.
Мій мер сподівається на Бога, мій уряд сподівається на гранти,
Мої лікарі сподіваються на диво.
Я ж сподіваюся на тебе, а також на те,
Що за десять хвилин до презентації айпаду
Стівен Джобс все ж таки заїде попити кави у Caffe Trieste
Та відкриє на своєму перемотаному ізолентою Кіндлі останню роботу Пруста.
Юлія Володимирівна Тимошенко просто спить.
Вона працює, їй нема коли читати Пруста.
Їй сниться Пересопницьке Євангеліє,
Холодні руки Януковича та четвертий поверх лікарні №7.
Коли Вона кохала Нестора,
Вони ніколи не лягали спати так рано.
* * *
Збірку Вероніки Генг (Veronica Geng) "Кохання — то моя халепа" ("Love Trouble Is My Business"), що містить орігинальну поему "Читайте Пруста", можна придбати на Amazon.com / Подкаст із озвучкою "Читайте Пруста" (читає Джонтоан Френзен (Jonathan Franzen) можна безкоштовно послухати на New Yorker Fiction Podcast через iTunes. |
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| [ |
go |
| |
earlier |
] |
| |
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1){kind=small}
kaktuse
Громадянин!